УкрEng Субота 11:00-18:00 П’ятниця 12:00-19:00 Середа, Четвер, Неділя 10:00-17:00
Київ, вул. М. Грушевського, 6
тел. 278-13-57, 278-74-54
Національний художній музей України
  • Про музей
    • Історія виникнення
    • Представники музею
    • Колекції
    • Видання
    • Кіоск
  • Галерея
    • Вся галерея
    • Стародавнє мистецтво
    • Мистецтво ХІХ століття — початку ХХ століття
    • Мистецтво ХХ століття — початку ХXI століття
    • Запасники
  • Програми
    • Просвітницькі програми музею
  • Виставки
    • Анонси
    • Діючі виставки
    • Архів виставок
    • Про виставкову політику НХМУ
  • Події
  • Прес-центр
    • Новини
    • Виставки
    • ЗМІ про музей
    • Прес-кіт
  • Партнери
    • Партнери музею
  • Контакти
  • Леви музею
    • Леви музею
  • Блог
Перегляд виставки 0 рік2000 рік2001 рік2002 рік2003 рік2004 рік2005 рік2006 рік2007 рік2008 рік 2009 рік
СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервеньЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень
2010 рік2011 рік2012 рік2013 рік2014 рік2015 рік2016 рік2017 рік2018 рік2019 рік2020 рік2021 рік
Всі виставки
Екскурсійне обслуговування

Екскурсії проводяться в експозиційних залах музею. Тривалість екскурсії — 1 година.

Вартість квитка
Правила поведінки

За додатковою інформацією звертайтесь за телефоном: +3 8044 278 7454 і за електронною адресою exhibition@namu.kiev.ua

Перегляд виставки

27.03.2009 – 19.04.2009

Анатолій Криволап. Структури

Живопис
Куратор: Анатолій Крpиволап
 
 
 

Анатолій Криволап - майстер, який мислить простором, мислить ландшафтом. Для нього кожен ландшафт ідеальне тіло для вираження певного ладу ідеї. І така метафізика ландшафту - це результат філософських узагальнень, важлива можливість осмислити топологічні структури буття.

Як остаточне узагальнення, як вираз філософського письма, результат роздумів художника про природу живопису цей живопис у нього розглядається як єдина сукупність структур в динаміці різних систем.

Мова живопису тут існує як система знаків, щільно упорядкована й укладена від найпростіших до складних рівнів. Виразність цілого в картині можлива у взаємозв'язку одного елемента з іншими, і вони поставлені в певну систему відносин.

І тут ми бачимо знову героїчну спробу об'єднати воєдино живопис і думку про живопис в одній субстанції письма.

Більше того - живопис відкриває своє справжнє буття та наміри якраз і тільки в подоланні власних кордонів, щоб залишитись над означеними кордонами уже в новій якості, якості метамови живопису.

Це буття "просвічується" крізь живопис, його мову.

Художник намагається знайти фундаментальні основи мови живопису: незмінні, автентичні, буттєві його слова. А там, де буття має собі за мову мистецтво живопису, воно отримує єдиний простір, єдине активне суцільне поле з рівновеликими векторами, множинними горизонтами, повну, істинну, живу природу. У повному блискучому обладунку і при зброї, як Афіна Паллада, що народжується для дії відразу з голови Зевса.

Це кольорові горизонти, каркаси, конструкції кольору. Вони виглядають як рухлива, розпластана умовна мозаїчність принципово рівних дискретних елементів, які постійно змінюють свою конфігурацію та колір один по відношенню до іншого. Це рухлива гра, потік кольорових горизонталей в конструкції.

Така рухлива конструкція принципово не константна та нон-фінальна. Таке письмо як пошуки істини та смислу є одночасно уже і вихід за грань цього смислу, і його заперечення. Таке художнє дійство несе в самому собі також процес стирання і перезапису, нарощування вагомої маси й анулювання всього написаного одночасно. Так і створюється справжній, напружений багатовимірний простір у широкому колі культурних смислів.

Відбувається структурна вибудова кольору, і цим починається його становлення, виявлення його справжньої природи. Тут кожна кольорова горизонталь - це універсальна одиниця ритму. Завдяки множинному ритмічному нарощуванню таких горизонталей живопис набуває енергії експансії, розповсюджується, росте вгору і вшир, і у щільній онтологічній тісняві виштовхує перед собою протуберанці кольорових сегментів. Груба "матерія" живопису, відразу з парами взаємозаперечуючих елементів, деструктивними фонемами, раціональними і ним в противагу романтичними впливами таємничим чином якось діють на глибинні конфігурації свідомості. І завдяки такому діалектичному методу глядачу здається, що істина знаходиться зовсім поруч.

Тоді глядач готовий до сприйняття такого живописного тексту не як певного переліку, "словника", а уже як багатовимірної, могутньої "енциклопедії", тим самим вийшовши за межі власне зображення, власне фарб, нанесених у певній послідовності на полотно.

Буття просвічується через живопис і через його мову.

І тоді стає зрозуміло, чому можна мислити в повну силу лише в такому просторі, який звільнився від присутності в ньому людини.

 

 

Повернутись до списку.

на друк

 
Про музейГалереяПрограмиВиставкиПрес-центрМапа сайтуПошукFacebookYouTubeTwitter

© Національний Художній Музей України, 1995-2014
Всі права захищені.
Розробка сайту: Cтудіо7