Перегляд виставки

Виставка «Художники Слобожанщини. Живопис кінця ХІХ - початку ХХ століття» є частиною великого проекту, мета якого - представити шанувальникам мистецтва твори з фондосховищ Національного художнього музею України. Перша виставка проекту - „Художники Південної Пальміри" - відбулася в травні-серпні 2009 року і мала значний успіх.
Дана виставка присвячена митцям, життя та творчість яких були пов'язані з землею Слобожанщини. В останню третину ХІХ ст. на теренах України сформувалися великі культурні центри - Київ, Одеса та Харків. Вирізняючись яскравою своєрідністю художніх традицій та живописної мови, вони справляли значний вплив на загальний процес розвитку національного образотворчого мистецтва. Харківщина уславилась майстрами пейзажного жанру. З іменами С.Васильківського (1854-1917), П.Левченка (1856-1917), М.Беркоса (1861-1919), М.Ткаченка (1860-1916) пов'язаний розквіт національного пейзажного живопису, підґрунтя якого складали реалістичні засади світовідтворення, поетичне сприйняття природи, високий професіоналізм. Розвиваючи досягнення вітчизняного пленерного живопису, творчо трансформуючи надбання французьких майстрів барбізонців у царині передачі «живої атмосфери» (С.Васильківський) та імпресіоністів з їхньою етюдною безпосередністю письма, увагою до світлоповітряних ефектів та багатокольорових нюансів (П.Левченко, М.Беркос, М.Ткаченко), харківські майстри створили свою пейзажну школу, в якій національна зорієнтованість органічно поєдналася з живописними новаціями часу. Це зробило їхнє мистецтво актуальним, глибоко змістовним та причетним до загальноєвропейських художніх процесів.
До витоків харківської школи повертає глядача представлене на виставці полотно «Бандурист» (1860) пензля Д.Безперчого (1825-1913) - вихованця Імператорської Академії художеств, співучня Т.Шевченка. Викладаючи протягом багатьох років у Другій Харківській класичній гімназії, Д.Безперчий «виводив» у широкий мистецький світ своїх талановитих вихованців - С.Васильківського, П.Левченка і М.Ткаченка. Не меншу роль у становленні Харкова як художнього центру відіграла діяльність М.Раєвської-Іванової (1840-1912). На базі відкритої нею рисувальної школи (1869) згодом постала міська школа рисування і живопису (1896, з 1912 - художнє училище). Виставка надає змогу познайомитися з унікальними документами - рисунками та спогадами художниці.
Митець трагічної долі, видатний рисувальник та етнограф П.Мартинович (1856-1933) представлений знаменитим гострохарактерним графічним портретом Хведора Мигаля (бл. 1880).
Молодшу генерацію художників, творчий шлях яких розпочався на зорі бурхливого ХХ ст., репрезентує С.Прохоров. В його картинах, присвячених подіям Першої світової війни, присутні характерні ознаки малярських пошуків часу. Цикл «У полоні» - драматична оповідь про тяжкі життєві випробування, що випали на долю самого майстра.
Представлені на виставці твори, багато з яких вперше побачать глядачі, значно доповнюють загальну картину розвитку українського малярства минулого порубіжжя.

Повернутись до списку.

на друк