Перегляд виставки

Національний художній музей України

Фонд сприяння розвитку Національного художнього музею України

за участі

Національного музею у Львові  імені Андрея Шептицького

Коломийського національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського

представляють ретроспективну виставку одного з визначних українських художників ХХ  сторіччя

 Зустріч з особистістю: Євген Сагайдачний

 до 125 - річчя від дня народження.

 9.12.2011 - 29.01.2012

Відкриття : 9 грудня (п'ятниця) о 17.00

Куратор: Олександр Федорук

Виставка творів Євгена Сагайдачного у Національному художньому музеї України приурочена до 125-річчя від дня народження художника, який сьогодні майже не згадується та представляє близько восьмидесяти творів з колекцій Національного художнього музею України, Національного музею у Львові  імені Андрея Шептицького та Коломийського національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського.

«Ім'я Євгена Сагайдачного було тісно пов'язане з пошуками індивідуального стилю в період авангардних рухів Росії та України початку ХХ століття, у сценографії модерних театрів цієї доби і, головне, розвитком ідей Михайла Бойчука, що апелювали до мистецьких звершень Візантії, наїву проторенесансових  велетів епохи треченто і непересічних здобутків українського народного мистецтва.

Уроки Михайла Бойчука для Євгена Сагайдачного - це участь разом з Михайлом Бойчуком у розписах молільні  Дуківської бурси у Львові (1911), засвоєння засад неовізантизму, ґрунтовне вивчення технології темперного яєчного розпису, засвоєння й поширення монументального фрескового живопису. Вчення, уроки Михайла Бойчука художник ніколи не оприлюднював, що зберегло йому життя й дозволяло, всупереч обставинам тяжкого існування, займатися улюбленою малярською й графічною творчістю.

Основи традиційного українського народного світовідчування, модерне застосування пластичної форми, новітнє трактування композиційних схем, стилізація живописно-декоративної площинності письма, лаконізм у передачі вербальних мотивів, наближених до наїву народних мальованок і монументалізація образотворчих текстів, - ці основи мистецької індивідуальності художника яскраво виявились у період творчості впродовж 1920-1930-х років. Косівські цикли графічних творів митця (кінець 1940-1950-х років) перейняті пафосом народного гуцульського співпереживання.

У Косові розкрилися ініціативи Євгена Сагайдачного та його дружини Зої Сагайдачної в галузі колекціонування творів гуцульського народного мистецтва. Ця сторінка біографії принесла йому визнання далеко поза межами  України.

Життєвий шлях Сагайдачного трагічний і, в силу прикрих історичних умов, йому не дано було сповна реалізувати свої творчі наміри. Мистецька спадщина художника, що чудом вціліла,  знаходиться сьогодні в музеях Києва, Львова та Косова, а зібрані подружжям Сагайдачних твори - у Коломиї та Косові.»

 Олександр Федорук, доктор мистецтвознавства, профессор, дійсний член НАМУ

Повернутись до списку.

на друк