Перегляд виставки

5 серпня 1899 року в п’яти залах недобудованого Київського художньо-промислового і наукового музею відкрилася археологічна виставка, присвячена ХІ археологічному з’їзду, що проходив у Києві. Цей день вважається днем заснування Міського музею старожитностей і мистецтв. У серпні того ж року відкрили виставку шевченкіани (250 предметів) із приватної колекції Василя Тарновського. А офіційно музей відкрили 30 грудня 1904 року. 

Перший директор музею Микола Біляшівський, який працював на цій посаді в 1902-1923 роках, писав у 1918 році: «… з самого початку, не зважаючи на назви, які приймав музей, керувала одна думка, одна ідея: зв’язати музей з краєм, надати йому національні риси» (М. Біляшівський. Наші національні скарби. – К.,1918. – С.14.) 

Національний художній музей України – це 11-те ім’я Музею з левами. За зміною офіційних назв можна простежити історію культурних та ідеологічних доктрин ХХ століття (Київський художньо-промисловий та науковий музей імені імператора Миколи Олександровича, 1-й Державний музей, Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Г. Шевченка, Державний український музей etc), а за переформатуванням колекції його можна вважати «материнським» для кількох провідних київських музеїв. 

120-річний музей національного мистецтва трансформується в сучасний музей мистецтва, який через осмислення минулого засобами мистецтва уможливлює діалог про спільне майбутнє. NAMU - це інституція, яка має в собі трансформаційний ген, що полягає у здатності мистецтва передбачати, діагностувати та доносити до широкого загалу сутність змін, що відбуваються зі світом. Проекти, які реалізує музей, допомагають людям усвідомлювати власну суб’єктність, уявляти межі систем, формулювати свої інтереси та практикувати критичне і творче мислення.

Повернутись до списку.

на друк